Україна розвиватиме ринок біогазу спільно з ЄС: перспективи та умови

На сайті Європейської Комісії з’явився Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом щодо стратегічного партнерства у сфері біометану, водню та інших синтетичних газів.

«Завдяки широкому потенціалу для сталого виробництва відновлюваних джерел енергії, зокрема сталого біогазу й біометану, а також водню, доречно забезпечити тісну взаємодію України з ініціативами ЄС щодо вагомого збільшення до 2030 року частки споживання відновлюваної енергії та щодо посилення механізму досягнення сталості відновлюваної енергетики, визнаючи той факт, що атомна енергетика посідає значне місце в структурі української енергетики», – йдеться у Меморандумі.

Ключові аспекти співробітництва полягають у узгодженні процедури сертифікації відповідно до вимог ЄС, виявлення та усунення адміністративних, технічних та регуляторних бар’єрів, створення передбачуваної та надійної інвестиційної структури, а також нормативно-правових та адміністративних засад розвитку екосистем для місцевого виробництва і споживання біометану, водню та інших синтетичних газів в Україні.

Також передбачається створення нормативно-правових та адміністративних засад розвитку конкурентних і прозорих транскордонних ринків і торгівлі та інтеграція суб’єктів господарської діяльності з України у визнану ЄС глобальну систему сертифікації

Як зазначили з приводу нового партнерства у Біоенергетичній Асоціації України, воно сприятиме виробництву, торгівлі, транспортуванню, зберіганню та використанню відновлюваних газів, як-от біометану, водню, його похідних, а також інших синтетичних газів і газів, отриманих шляхом сталого виробництва.

Варто відзначити, що, на думку заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Головні, українські аграрії наразі здатні забезпечити 80-90% сировини для власної біоенергетики. 

«Україна має високий потенціал сировини, 80-90% якої можуть надавати саме аграрії. Ми готові долучатися до ініціатив у біоенергетиці, оскільки вони сприяють розвитку аграрної галузі, зокрема допомагають у переробці, зменшенні навантаження на логістику, а також у доданій вартості», — наголосив він.

У свою чергу голова Держенергоефективності Валерій Безус зазначив, що протягом 2023 року буде розроблене ІТ-рішення щодо реєстру біометану, з яким буде зручно працювати усім стейкхолдерам, виробникам, потенційним набувачам, використувачам, передавачам гарантій.

«Паралельно ми будемо вести перемовини з європейськими майданчиками щодо визнання цих гарантій і синхронізувати реєстр, який у нас у роботі, з можливостями експорту гарантій походження», — додав Валерій Безус.

Варто відзначити, що, на думку представника компанії ETG Андрія Біленького, біоетанол — цікава ідея для України, якщо виробляти його з кукурудзи. Загалом можна орієнтуватися на забезпечення 10% частки європейського ринку біоетанолу, а це — 1,8 млн тон кукурудзи. 

Так, це лише 10% від загальної пропозиції кукурудзи в Україні, але це дасть додану вартість і додаткову стабільність внутрішнім цінам. Питання лише в тому, де виробляти біоетанол, підкреслив експерт. На потужностях, які у нас є, ми здатні переробляти 0,5 млн зернових. Але ці заводи виробляють спирт, а не біоетанол. Щоб спирт став біоетанолом, потрібно збільшити його концентрацію мінімум до 99,3%. Не кожен завод може випускати етиловий спирт такої концентрації.

У Мінагрополітики натомість наголошують, що в Україні достатньо потужностей для переробки біоетанолу, спостерігається тенденція до їх зростання.  А ось щодо біодизелю, то єдина його перспектива в Україні це його виробництво в невеликій кількості аграріями для власного споживання, особливо зараз, коли є проблема як із вивезенням сировини, так і з завезенням нафтопродуктів. Про це повідомив представник компанії ETG Андрій Біленький. За його словами, розвиток виробництва біодизелю в Україні зупиняє наявність побічного продукту — гліцерину, який складний в утилізації. Ще одним важливим фактором є те, що біодизель на ринку підтримується законодавством. 

Загалом учасники ринку зазначають, що в разі, якщо на законодавчому рівні буде прийнято норму щодо обов’язкової частки біопалива в загальному обсязі рідкого моторного пального, виникне стабільний попит на таке паливо. З’явиться економічна доцільність виробляти біопаливо не тільки як резерв для свого господарства, а також і для продажу на ринку. 

Чи насправді виробництво біодизелю та біоетанолу може стати для України вікном можливостей, збільшить валовий внутрішній продукт і створить додаткові робочі місця, та які фактори гальмують розвиток цієї галузі? Це питання нещодавно обговорювали експерти під час під час зустрічі Trend&Hedge Club.  За даними Еnkorr.ua, довоєнне споживання дизеля в Україні сягало 7 млн тон, а бензину — 2 млн тон. За словами Андрія Біленького, максимальну частку на внутрішньому ринку біодизелю і біоетанолу можна оцінити не більше як 10% від ринку споживання. Тож для виробництва такої кількості біопалива знадобиться приблизно 700 тис. тон рослинних олій (для біодизелю) і 400 тис. тон кукурудзи (для біоетанолу). Однак паралельно із зовнішнім ринком Україні потрібно звертати увагу та виходити на європейський ринок. Адже в ЄС для виробництва біодизелю переробляють різні рослинні олії, найбільше — ріпакову. Експерт пояснює, що стандарт EN14214, де чітко вказані хімічні та фізичні параметри палива, лімітує використання соняшникової та соєвої олії. Особливо це відчутно для виробництва зимових марок біопалива в Європі, де використовується переважно ріпакова олія. Наразі український ріпак уже присутній на ринку біопалива. За даними AgroChart, до війни експортувалося до 2 млн тон ріпаку, з якого можна виробити майже 0,8 млн тон біодизелю. Це значить, що близько 5% біодизелю, який вироблявся в Європі, вироблено з українського ріпаку. Необхідні потужності для виробництва біодизелю в Європі вже побудовані, бум на будівництво переробних заводів минув, тож немає сенсу створювати в Україні такі потужності. 

Додамо, що в Уряді вважають біоетанол і біогаз альтернативними видами енергетики, які можуть забезпечити енергетичну стійкість України. Зокрема, таку думку висловлював той же заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня. За його словами, аграрний сектор, зокрема переробна галузь, має для цього значні можливості. Ефективне використання галузі переробки дозволить частково замістити традиційні види енергії як на місцевому, так і на національному рівнях.

«Щоб галузь переробки розвивалася, потрібно впровадити певні законодавчі ініціативи. Зокрема, дозволити додавання біоетанолу до моторних палив. Відповідний законопроєкт готується до другого читання у Верховній Раді України. Додавання біоетанолу до моторних палив сприятиме зменшенню навантаження на зернову логістику та забезпеченню стійкості енергетики в цілому», — зазначив Віталій Головня.

За його словами, в Україні достатньо потужностей для переробки біоетанолу та спостерігається тенденція до їх зростання. Зокрема, завдяки приватизації спиртових заводів.

«Впевнений, що у 2023 році ми відчуємо, що спиртова галузь запрацювала. Заводи з переробки біометану — вертикально інтегровані. Тобто сировина після виробництва біоетанолу є похідною для виробництва біогазу. А з біогазу можна виробляти як електроенергію, так і очищати його до біометану», — підкреслив заступник Міністра.

Він також розповів, що наразі Мінагрополітики спільно з експертами готують проекти щодо врегулювання та розвитку галузі переробки, програм підтримки для виробників. Наразі вони користуються пільговим «зеленим тарифом», тобто механізмом, що стимулює використання поновлюваних джерел енергії.