Український акцент на експорт переробної продукції: прогнози, варіанти та реалії

Перший віце-прем'єр-міністр України – голова Міністерства економіки Юлія Свириденко в ефірі Національного телевізійного марафону наголосила, що в умовах обмежених логістичних можливостей країні важливо експортувати товар, який фізично займав би меншу площу, але мав додану вартість. Тому держава має фокусуватися на збільшенні експорту саме переробної продукції, адже експорт для України – це кисень, який формує валютну виручку, а отже і збільшує доходи держави.

«На сьогодні основними експортними позиціями залишаються зернові культури, руда і олія, які ми й надалі експортуватимемо. Разом з тим, для розширення нашого експортного потенціалу, ми застосовуємо додаткові інструменти. Програма «5-7-9», яка також спрямована на аграріїв – дає можливість брати кредити до 1 млн грн під державні гарантії. Також діє програма доступного фінансування через страхування кредитів Експортно-кредитним агентством. Важливо, що програма ЕКА спрямована на несировинний експорт», - цитує Міністерство слова Юлії Свириденко.

Як йдеться у повідомлені, наразі за згаданою програмою банки надали сукупно 221 млн грн кредитів. Зокрема, з червня профінансовано 29 експортерів, яким надано 36 кредитів. Це сприяло здійсненню понад 3 млрд грн нового, саме несировинного експорту.

Під час того ж виступу міністр наголосила, що Уряд робить все для того, щоб зацікавити потенційних інвесторів брати участь у відновленні та розбудові України. Наразі через спеціальну платформу Advantage Ukraine іноземні інвестори вже можуть здійснювати підготовчі кроки, обираючи цікаві для них напрями: ІТ-технології, Military-tech та сільське господарство тощо. На думку Юлії Свириденко, цю потенційну зацікавленість необхідно перетворити у конкретні проекти. Задля цього Уряд шукає можливості для страхування таких інвестицій. Відомо, що агентство MIGA, яке є частиною Світового Банку, вже погодилося страхувати воєнні ризики для українських і міжнародних компаній, які сьогодні будуть вкладати кошти в Україну, зокрема й в агропромисловість.

Варто зазначити, що, попри суттєві втрати українського АПК через агресію РФ, Україна зберігає значний експортний потенціал в агросфері. Таку заяву Юлія Свириденко зробила в інтерв’ю телеканалу СNN.

«Загалом за 11 місяців поточного року Україна експортувала 50,9 млн тонн продукції АПК та харчової промисловості на загальну суму 21,1 мільярдів доларів. В обсягах це на 16,7%, а в вартості – на 13,7% менше, ніж за 11 місяців минулого року», – зазначила вона.

За інформацією Мінекономіки, попри втрати АПК України серед продукції агропромислового комплексу та харчової промисловості найбільше було експортовано кукурудзи (на суму $5,3 млрд), пшениці (на $2,3 млрд), олії соняшникової (на $5 млрд) та шроту з рослинних жирів та олій (на $671,2 млн). 

Зазначимо, що, відповідно до звіту, підготовленого KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, збитки (тобто прямі втрати) аграрного сектору сягнули $6,6 млрд, а непрямі – $34,25 млрд. Вочевидь, саме тому для відновлення української економіки та, зокрема, аграрного сектору, необхідні зміни у акцентах виробництва та експорту, а також сприятливий інвестиційний клімат.

Іноземні управляючі активами вже починають робити перші кроки щодо інвестування у відновлення України, потенційно забезпечуючи необхідне фінансування для відновлення зруйнованої інфраструктури та економіки країни. Адже, як зазначається у матеріалі Financial Times, відновлення української економіки, за оцінками Світового банку та Європейської комісії, може коштувати близько $349 млрд. Наразі деякі інвестори вже розглядають потенційні інвестиції як в саму Україну, так і в компанії в Європі, які є потенційними постачальниками необхідних матеріалів та обладнання, особливо після того, як Росія посилила атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

«За таких трагічних обставин може бути важко думати про інвестиційні можливості, але для активних інвесторів позитивний результат війни відкриє багато можливостей… ми хотіли б діяти якомога раніше, ніж пізніше», - зазначила з цього приводу Олександра Морріс, інвестиційний директор Skagen Funds.

До речі, нещодавно, під час виступу на Українському інфраструктурному форумі у Лондоні заступник міністра економіки України Олександр Грибан наголошував, що для інвесторів Україна «стане однією з найкращих у світі з точки зору можливостей». 

На цьому ж заході низка інвесторів вже повідомили, що вони активно вивчають можливість інвестування в компанії в Україні та сусідніх країнах.

Крім того, відомо, що CrossBoundary, інвестиційний менеджер та консалтингова компанія, що спеціалізується на ринках, що розвиваються, працює з чотирма командами інвестиційного менеджменту над створенням боргових та акціонерних фондів, орієнтованих на Україну. Зокрема, один багатогалузевий фонд, орієнтований на малі та середні підприємства, має на меті залучити $40 млн на початковому етапі, але може бути збільшений до $250 млн.

«Це може бути як поштовх», – зазначив з цього приводу Скотт Річардс, голова консультативного відділу CrossBoundary у Східній Європі. 

За його словами, помітно, помітно, «…як інтерес інвесторів набирає обертів з українськими військовими успіхами, а потім призупиняється або відступає зі значним збільшенням російських атак на інфраструктуру». Саме тому особисто він очікує на те, що «інвестори будуть управляти ризиками, спочатку націлюючи інвестиції на Західну Україну, а потім просуваючись до «Центру або Сходу». 

Однак, певно, великі фінансові інституції остерігаються вкладати кошти, доки не припиняться бойові дії. Крім того, занепокоєння щодо корупції та дійсного верховенства права можуть виявитися ще однією перешкодою. Адже у 2021 році Україна посіла 122 місце зі 180 країн за індексом сприйняття корупції від Transparency International, а її судова система постійно стикається зі звинуваченнями у недосконалості та непослідовності.

Тому, на думку інвесторів, в України попереду дуже багато роботи. Зокрема, Річард Дейц, президент і головний інвестиційний директор VR Capital Group, компанії з управління активами, яка спеціалізується на ринках, що розвиваються, зазначив: «Питання в тому, що станеться на наступний день після війни, чи буде у нас верховенство права або більш специфічний контроль над бізнесом? Інвестори повинні бути переконані, що політичні ризики будуть наближатися до європейських норм».

З цього приводу згадана раніше Юлія Свириденко вже наголосила, що країна планує забезпечити інвесторам можливість працювати за англійським комерційним правом, аби зняти будь-яке занепокоєння щодо судової системи країни. 

Таким чином, у разі здійснення усіх запланованих заходів, інвестори не матимуть перешкод та, сподіваємось, сумнівів щодо бізнесу в Україні.