В Україні можливі перебої з хлібом та його удорожчання разом з іншими соціальними продуктами харчування

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів та директор компанії «Київ Хліб» Юрій Дученко вважає, що в Україні є реальний ризик перебоїв із хлібом. Як повідомляє «Мінфін», у червні та липні основні виробники хліба в Україні спрацювали або в мінус, або в нуль. А ціни на борошно за останні кілька місяців зросли на 50% і продовжують збільшуватися. Якщо у квітні виробники купували борошно по 10 тисяч за тонну, то зараз воно коштує вже 15 тисяч, а до листопада очікується ціна 16−16,2 тисяч. Борошно у собівартості хліба — це приблизно 40%. Інша сировина також подорожчала з початку року більше ніж на 20%.

Через це, вважає фахівець, необхідно вже підвищувати ціни на хліб на 15−20%. Й якщо цього не станеться, багато хлібозаводів можуть зупинитися, а в країні будуть перебої з хлібом. При цьому пекарі не можуть підвищувати ціни на хліб адекватно зростанню цін на сировину та збільшенню своїх витрат. У результаті виникають великі касові розриви, підприємства не можуть вчасно розраховуватися за своїми контрактним зобов’язанням.

Зазначимо, що в Україні вже зросли ціни на соціальні продукти. Адже той же хліб, а також борошно та макарони завжди є в раціоні українців. Вони є невід’ємною частиною національної кухні та традицій й відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, оскільки є основою харчування багатьох сімей. За даними моніторингу від порталу «Мінфін», хліб пшеничний вже подорожчав - середня ціна на хліб пшеничний (нарізка 650 г) зросла до 34,45 грн. Макарони пір’я також показали незначне підвищення ціни, приблизно на 3%. 

Крім того, аномальна спека, що тривала в Україні близько трьох тижнів, призведе до суттєвого зниження врожайності та негативно вплине на продуктові цінники. Дорожчати буде все — від картоплі та моркви до яєць та м’яса. Як повідомила виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко, загалом посівні площі в Україні скорочуються вже третій рік поспіль як для ярих, так і для озимих культур, частково через логістичні труднощі та повномасштабне вторгнення росії та обстріли українських енергетичних систем. Через це виникають труднощі з культурами, які потрібно сушити, наприклад, кукурудзою. Також спека негативно вплине на врожай соняшника, а найбільше з усіх культур цього року постраждає соя. Також спека в Україні негативно позначиться на врожаях картоплі, моркви, капусти та інших борщових овочів, що призведе до зростання цін на ринках. Тож очікуємо, що борщ восени буде дорожче. Крім того, через спеку суттєво постраждали томати та огірки, які вирощуються не в теплицях.

У свою чергу директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що на ціну продуктів впливають не стільки спека та зливи, скільки відключення електроенергії. Продукти харчування, за його словами, зокрема м’ясні та молочні, вимагають охолодження сировини та відповідний температурний режим для продажу. Якщо він не дотримується, на виході ми отримуємо втрачену продукцію, що веде до подорожчання того, що залишилося. Тому вже до кінця серпня українці можуть побачити подорожчання молока та м’яса. Крім того, у новому сезоні негативний вплив та тваринництво та молочний сектор матиме низький врожай зернових. Зокрема, наприклад, 70% собівартості виробництва яєць складає комбікорм, основою якого є саме кукурудза.

Варто додати й слова в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, який зазначив, що дефіцит електричної енергії може вплинути на вартість значної групи товарів. Песимістичний сценарій підприємців переробної промисловості – додатково 10% вартості. Оптимістичний сценарій – від 3 до 5% додатково до поточних цін.  Песимістичний сценарій базується на розрахунках, коли практично весь час підприємства будуть змушені внаслідок обмежень працювати на генераторах, тобто собівартість продукції відповідно зростатиме. Оптимістичний сценарій – 3-5% здорожчання ґрунтується на тому, що до жовтня включно більшість часу підприємства будуть працювати за допомогою підключення до звичайного мережевого живлення.