Війна з Росією відірвала від роботи приблизно 200 тис. аграріїв

Через воєнну агресію росії Україна тимчасово втратила близько 20% територій, з яких 27% — сільськогосподарські землі, та змусила відволікти від повсякденних завдань близько 200 тисяч аграріїв. За словами міністра агропромислового комплексу Віталія Коваля, в агросекторі на сьогодні не вистачає ветеринарних спеціальностей, механізаторів, агрономів. Тому необхідно перезавантажити практично-навчальні центри, щоб у стислі терміни підготувати нових фахівців.

Як підкреслив урядовець, агросектор є не лише виробничою індустрією, а й гарантією соціальної стабільності і сталості. Тому Уряд прийняв Стратегію розвитку сільського господарства 2030, яка розроблялася на основі спільної аграрної політики Європейського Союзу. Й на базі цієї Стратегії можна розробити план працевлаштування людей у сільських територіях через їхню перекваліфікацію. Наразі планується, що у термін до 1 грудня аграрні асоціації сформують реальні потреби в спеціальностях для сільськогосподарського сектору. Також Мінагро співпрацюватиме з Міжнародною організацією праці, яка планує розглянути можливість інвестування в українські навчальні заклади, щоб перекваліфіковувати доросле населення в короткі терміни.

До речі, нагадаємо, що в Україні вже стартував проєкт інтеграції ветеранів та ветеранок в агросектор «Go2Agro» Його ціль полягає у сприянні поверненню ветеранів до цивільного життя завдяки працевлаштуванню, розвитку самозайнятості та започаткуванню власної справи в аграрній сфері, яка є стратегічною галуззю економіки України і наразі відчуває суттєву нестачу кадрів.

А ось про майбутні проблеми агросектору вже час подумати, адже невизначеність із процесом бронювання створює ризики для весняної посівної 2025 року. Попри усі досягнення у виробництві та експорті аграрної продукції суттєвим викликом для українських аграріїв залишається питання з бронюванням працівників від мобілізації. З цього приводу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук вже наголосив, що на фоні успіхів в експорті, аграрії стикаються з труднощами, пов’язаними з нестачею робочої сили. Адже питання бронювання працівників залишається невирішеним, і це може стати критичним для підготовки до весняної посівної кампанії. Наразі, за його словами, ключовим питанням є бронювання аграріїв, адже людей катастрофічно не вистачає. Сьогодні аграрії не мають чітких правил, як працювати у новому сезоні, а невизначеність з процесом бронювання створює значні ризики для галузі в цілому. 

Зазначимо, що нещодавно Уряд оновив критерії бронювання та критерії для отримання підприємствами критичності. Тому з 1 грудня усі бронювання будуть здійснюватися через Дію. Відбуватиметься щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям. Ще раніше був проведений аудит підприємств та організацій, які мають статус критичних та мають право бронювати співробітників. За результатами аудиту було виявлено низку проблемних моментів. Тим часом аграрний сектор намагається адаптуватися до нестачі кадрів. Багато компаній запустили програми перекваліфікації і для жінок, і для молодих спеціалістів.

Як розповів журналістам заступник міністра аграрної політики Денис Башлик, держава намагається допомогти вирішити кризу кадрів, яка виникла внаслідок мобілізації, у тому числі за допомогою програм перекваліфікації. Але аграрний сектор в умовах війни не чекає її допомоги, а адаптується сам. Вже багато компаній різного розміру самі знайшли кошти, запустили програми перекваліфікації і для жінок, і для молодих спеціалістів. Тому, наприклад, якщо раніше було дуже складно побачити жінку за кермом комбайна, то сьогодні це норма. Зі свого боку, Мінагрополітики відстоює бронювання певної кількості працівників аграрного сектору, адже у відомстві розуміють, що економіка також має працювати.  

Тим часом Уряд після проведеного аудиту критично важливих підприємств запровадить чіткіші параметри бронювання працівників.  Адже чинні параметри вже дали можливість для махінацій. Тому виникла нагальна потреба створити прозорі, чіткі та однозначні параметри бронювання.   Серед змін, які наразі плануються у питанні бронювання, наразі, зокрема, фігурує фиксаціія мінімальної суми зарплатні, яка дасть змогу бронювати людей. Також будуть виправлені й інші параметри, які не передбачають можливості люфту для економічного бронювання. Прем'єр наголосив, що це питання дуже чутливе, оскільки необхідно знайти баланс між працюючою економікою та потребами Сил оборони. Адже потрібно зробити так, щоб й затребувані фахівці могли працювати, й відбувалася ротація тих, хто боронить державу на передовій.  Варто зазначити, що проблеми з бронюванням загрожують кризою в економіці, зокрема в аграрному секторі України. 

Як неодноразово наголошував заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, наразі діє система, при якій Уряд дозволив продовжити бронювання, проте лише тим, хто був заброньований до 31 травня в підприємствах зі статусом критично важливих. При цьому зараз нові рішення про критичність підприємств не ухвалюють. Тому ті, хто мав бронь до 31 травня, зараз не можуть отримати статус критично важливих. А ті підприємства, хто отримав «критичність» після 31 травня, не можуть забронювати своїх працівників. Фактично, процедура бронювання наразі практично зупинена. Тому, говорячи про аграрний сектор, слід розуміти наступне: у разі, якщо проблема з бронюванням не буде вирішена в найкоротші терміни, це матиме серйозні наслідки для продовольчої безпеки та економічної стабільності країни. 

Раніше президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ексклюзивному коментарі для AgroPolit.com наголосив, що через мобілізацію в агросекторі найбільше не вистачає спеціалістів, залучених безпосередньо до збору врожаю. Загалом наразі не вистачає приблизно 3 млн робітників. Зокрема, Леонід Козаченко повідомив, що ситуація найбільш складна з трактористами, комбайнерами, агрономами. За словами фахівця, раніше в цьому сегменті теж було найбільше вакансій, але зараз показник досяг 160 вакансій на одного спеціаліста. Для порівняння, до початку повномасштабної війни ця цифра становила 14 – 16 вакансій на людину. Дефіцит зріс більш ніж в десять разів.