Агропродукція країн-агресорів підпаде під європейські мита

Керівники країн-членів Європейського союзу доручили виконавчим органам ЄС підготувати пропозиції щодо додаткових тарифів для російської та білоруської сільськогосподарської продукції. Це доручення на адресу Ради ЄС та Європейської комісії прописано у висновках, схвалених у результатами засідання Європейської ради в Брюсселі. Варто зазначити, що у висновках визначається стратегічний інтерес ЄС – це конкурентоспроможний і стійкий сільськогосподарський сектор.

Агросектор потребує стабільної та передбачуваної структури й, згідно з попередніми висновками, Європейська Рада закликає до якнайшвидшого ухвалення поправок до регламенту Спільної аграрної політики. Тому буде продовжено роботу, зокрема, й задля запровадження додаткових тарифів на певний імпорт до Європейського Союзу російської та білоруської сільськогосподарської продукції, з огляду на вплив на Єдиний ринок та гарантування того, що транзит таких товарів до країн, що розвиваються, залишиться неушкодженим.

А щодо питання блокування кордону з Україною через невизначеність ситуації з експортом аграрної продукції, то прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск після саміту Європейської ради в Брюсселі закликав польських фермерів припинити блокування кордону з Україною. При цьому він наголосив, що польська влада не може допустити блокування переходів незалежно від обґрунтування протестів. Політик також нагадав, що прикордонні пункти, згідно з останнім рішенням уряду Польщі, мають статус критичної інфраструктури і наголосив, що держава готова надавати подальші форми допомоги тим фермерам, хто втратив частину своїх прибутків.

Загалом у майбутньому ЄС буде змушений змінити сільськогосподарську політику після приєднання України. Адже, як зазначив міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, процес вступу України до Європейського Союзу призведе до необхідності змінювати сільськогосподарську політику блоку.  Він зауважив, що входження української сільськогосподарської продукції на ринок ЄС, з одного боку, зміцнить позиції Європейського Союзу на світовому ринку у сфері переробки та сировини, а з іншого – призведе до посилення конкуренції на єдиному сільськогосподарському ринку та до трансформацій серед європейських виробників і переробників. Він також нагадав, що в ЄС, включно з Польщею, інша модель сільського господарства, ніж в Україні.

«Там вирішальними гравцями на ринку є великі сільськогосподарські підприємства та агрохолдинги, тоді як у країнах-членах основою є сімейні ферми. Через 20 років ми повинні переглянути Спільну аграрну політику, яка зараз розрахована на потреби малих сімейних ферм. Вона не підійде великому сільському господарству України», - резюмував урядовець.

А є й інші заходи щодо підтримки України та занурення її у європейську систему. Наприклад, Данія розширила на 300 млн данських крон (близько $43 млн) фінансування Данського експортно-інвестиційного фонду, який підтримує не лише данських експортерів, але й надає фінансові інструменти для українських компаній, які мають данських постачальників, та данські компанії, які готові інвестувати в Україну. Наразі Фонд уже відібрав 21 проєкт, який Данія готова реалізувати в Україні. Й з огляду на це перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки Юлія Свириденко зазначила, що крім підтримки інвестицій в Україну, партнери готові підтримувати український імпорт до Данії. Країна вже має кілька пілотних проєктів. Наприклад, у данських супермаркетах з’явилися полиці з товарами, зробленими в Україні. Крім того, Торгова палата Данії готова популяризувати купівлю данськими компаніями української продукції й сприяти виходу українських виробників на данський ринок.  

До речі, щодо експорту слід додати, що Україна до кінця травня зможе експортувати всі залишки зерна врожаю-2023. Як зазначив з цього приводу президент Української зернової асоціації Микола Горбачов,  логістична складова, зокрема робота портів Великої Одеси, буде кращою. Це надасть змогу українським аграріям у 2025 році зосередитися не лише на прибуткових культурах, які в поточному сезоні для них невигідні, а збільшуватимуть виробництво в усіх секторах АПК. Загалом серед складнощів, з якими зіткнуться компанії-експортери в сезоні-2024, президент УЗА назвав прогнозований союз Франції та Польщі, що противитимуться доступу українського зерна на європейський ринок. На його думку, ці дві держави лобіюватимуть запровадження законодавчих і санітарних обмежень, які заважатимуть українському бізнесу. Водночас М. Горбачов висловив упевненість, що це спонукатиме український аграрний бізнес шукати нові ринки збуту.

Відносно експорту слід додати, що, як повідомлялося раніше, ліцензії на експорт з України до Польщі основних агрокультур будуть видаватися тільки за погодженням із польською стороною. Наразі Україна та Польща домовляються щодо розблокування спільного кордону. Українська сторона наразі самостійно фактично убезпечила себе від можливості виникнення критичної ситуації в торгівлі з Польщею. Для цього було забезпечено мінімізацію залежності експорту від його транзиту польською територією.  Порівняно з ситуацією рік тому, зараз для України все не настільки критично. Вже розблоковано Чорноморські коридори, збільшені спроможності експорту в Дунайському коридорі, досягнуті домовленості щодо відкриття додаткових пунктів пропуску, зокрема з Угорщиною. Також Україна обмежила експорт продукції до Польщі. Але якщо проблеми на кордоні з Польщею триватимуть і нічого не буде робитися для їх вирішення, то українські експортери просто переорієнтуються на інші напрямки.