Фермери у Польщі бояться вступу України до ЄС – узагальнена думка

Польські фермери побоюються того, що Україна після вступу до ЄС ще активніше буде розвивати агропродовольчий комплекс й вони не витримають конкуренції. У Польщі вважають, що захист ринку та підготовка його до конкуренції з Україною є найбільшим викликом, з яким зіткнеться польське сільське господарство після вступу України до ЄС. Зокрема, за підрахунками Великопольської сільськогосподарської палати, площа сільськогосподарських угідь в Україні становить 41,3 млн га, що втричі більше, ніж у Польщі .  Частка орних земель у загальній площі України є однією з найвищих і становить 54%, тоді як середній рівень у країнах Європи – близько 35%. В Україні на одного жителя припадає 0,9 га ріллі – це вдвічі більше, ніж у середньому в Європі, який становить 0,44 га. Україна також є одним із найбільших у світі експортерів зернових, ріпаку, соняшникової олії та шроту. Крім того, більшість сільськогосподарської продукції виробляють десятки потужних агрохолдингів. Українське сільське господарство є висококонцентрованим із величезними сільськогосподарськими комплексами, які об’єднують весь виробничий ланцюг рослинництва і тваринництва (від виробництва сільськогосподарської продукції до розведення тварин, виробництва, дистрибуції та роздрібної торгівлі готовими харчовими продуктами). 20 найбільших холдингів контролюють 14 відсотків з 30 млн гектарів української орної землі. Тому польські фермери побоюються, що після вступу України до ЄС потенціал українського сільського господарства значно розвинеться, і вони не витримають конкуренції з агрохолдингами.

Через це, зокрема, у Ягеллонському клубі вважають, що невдоволення фермерів вступом України в ЄС може спричинити серйозну кризу. Адже величезна площа сільськогосподарських угідь з дуже високою родючістю в поєднанні з субсидіями в рамках спільної сільськогосподарської політики, що надаються відповідно до площі господарства, і повною лібералізацією торгівлі можуть викликати опір фермерів у країнах ЄС. 

Українські фермери раніше вже пов’язували поведінку низки європейських країн, зокрема Польщі. У питанні транзиту української аграрної продукції з побоюваннями щодо долі власних фермерів. Як зазначав президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія не можуть конкурувати з Україною у агропромисловому комплексі, а блокуванням українського експорту протирічать позиції Єврокомісії та Європарламенту. На його думку, такі дії є порушенням позиції Єврокомісії та Європарламенту відносно українського експорту, у тому числі й транзитного, через кордони Євросоюзу. У якості можливого шляху вирішення проблеми Леонід Козаченко бачить створення цими країнами коридору через свої території та блокування дій своїх, локальних трейдерів, що придбають українську продукцію та продають на внутрішньому ринку, адже це створює проблеми для усіх сторін процесу. 

Зазначимо, що обмеження та заборони з боку деяких країн ЄС у другому кварталі поточного року призвели до суттєвого скорочення обсягів українського агроекспорту до Євросоюзу - від 3,7 млрд дол. США у січні-березні до 1,6 млрд дол. США у квітні-червні. Загалом же січні-червні 2023 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом становить майже 6,8 млрд доларів США.