Ukraine Facility діє – Україна отримала ще 1,5 млрд євро

Україна отримала другий, квітневий транш за програмою Ukraine Facility у розмірі 1,5 млрд євро. Як підтвердила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, за умови затвердження Євросоюзом плану для України в рамках Ukraine Facility, у червні ми отримаємо 1,89 млрд євро, у вересні - 4,11 млрд євро, а ще 4 млрд євро – у листопаді.

Наразі програма Ukraine Facility передбачає надання Україні бюджетної та інвестиційної підтримки, а також технічної допомоги. По кожному з пунктів програми, Україна має кожного кварталу звітувати. До повного затвердження плану дій для України, вона зможе отримати близько 9 млрд євро з 50 млрд, які передбачає програма. Відомо, що 1 млрд євро планують спрямовати на підтримку регіональних потреб на відновлення країни та продовження підтримки політики децентралізації. Також 1 млрд євро спрямують на підтримку малих та середніх підприємств. 

Варто відзначити слова президента Єврокомісії, яка вважає, що Україна «несе важкий тягар» за всі країни Європи. Й це багато хто добре розуміє та допомагає діями. Зокрема, Данія вирішила популяризувати українські продукти у власних супермаркетах.  

Нагадаємо, що кілька днів назад Європейська комісія схвалила план запуску програми Ukraine Facility та запропонувала Раді ЄС ухвалити документ. Наразі члени ЄС протягом місяця мають ухвалити запропоноване імплементаційне рішення. Фактично, Україна вперше отримала комплексний план економічного розвитку на наступні роки. Цей план спрямований на створення умов для економічного розвитку та європейської інтеграції в багатьох сферах життя країни.

Слід додати, що, на думку експертів, потенційні втрати економіки України від посилення захисних заходів щодо експорту до ЄС можуть становити приблизно €300 млн. Як зазначила голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко в коментарі УНН, у ЄС попередньо погодили продовження призупинення ввізних мит і квот на український експорт до ЄС до 5 червня 2025 року, водночас посиливши захисні заходи для чутливих сільськогосподарських продуктів. Новий автоматичний захисний механізм зобов'яже Єврокомісію знову запровадити тарифні квоти, якщо імпорт птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду перевищить середнє арифметичне обсягів, імпортованих у другій половині 2021-го, у 2022 та 2023 роках. Одні з найбільших складнощів, з якими можемо зіткнутися, — це відсутність прогнозованості, тому що відрахунок критичного обсягу імпорту з боку ЄС починається з 1 січня 2024 року, а ще досі невідомо, який буде фінальний обсяг критичного імпорту. 

Загалом, фахівці вважають, що у новій політиці сільського господарства ЄС мають бути враховані позиції України. Як зазначив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко під час конференції Black Sea Grain 2024. За його словами, після цього Україну на шляху євроінтеграції та роботи з ЄС чекають не менш турбулентні часи. Адже незабаром відбудуться парламентські вибори до Європарламенту, призначення нового складу Єврокомісії й плюс до цього головування в Раді ЄС з липня — Угорщини, а з січня — Польщі.