В Україні створюють біржу біопалива

В Україні створюють біржу біопалива й для цього Уряд закликає бізнес та аграріїв збільшити частку альтернативних видів палива на ринку. Меморандум про співпрацю наразі вже підписали Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження та Українська енергетична біржа.

Наразі у пріоритеті створення прозорого та конкурентного ринку біопалива. За словами заступника генерального директора ТОВ «Українська енергетична біржа» Костянтина Шевчука, біоенергетика є одним зі стратегічних напрямів до заміщення природного газу. Проте для розвитку напряму потрібно створити відповідні умови на ринку, яких на сьогодні насправді немає. Тож, на його думку, перехід на біржову торгівлю суттєво вплине на цінову динаміку на ринку біопалива, а торги вийдуть з тіні.

«На сьогодні Україна імпортує 1/3 газу. Відмовитись від цього можна завдяки альтернативним видам палива, що дозволить заощаджувати великі кошти в бюджеті», — зазначає у свою чергу голова держагентства з енергоефективності та енергозбереження Ганна Замазєєва.

За даними Держенергоефективності, з початку 2022 року по жовтень 2023 року введено 360 МВт потужностей з виробництва теплової енергії на альтернативних видах палива. Це приблизно 72 млн євро інвестицій в економіку. Водночас агровідходи є одним із головних джерел для виготовлення рідкого та твердого біопалива. З боку Держенергоефективності було введено в дію кілька ініціатив з 2021 до 2023 року щодо зменшення податку на землю для агровиробників, що будуть використовувати її для вирощування енергетичних рослин, а також становлення нульової ставки податку за викиди СО2 для виробників, що працюють на біопаливі. За озвученими підрахунками, встановлення та опалення котельні на біопаливі на щепі, наприклад, дозволяє відчутно заощаджувати — 1 Гккал на газу коштує 4800 грн, 1 Гккал теплопостачання на щепі — 2000 грн. У тепличному господарстві Білоцерківського району на Київщині виробництво 1 Гккал із соломи складає 1000 грн, що, порівнюючи з деревиною, виходить удвічі дешевше.

До речі, Японія планує надати Україні технологію з виробництва біопалива для підтримки зусиль з відновлення країни після війни з росією. Як повідомляє Kyodo News із посиланням на поінформовані джерела в японському уряді, відповідний план буде представлено наступного місяця у Токіо на зустрічі представників державного та приватного секторів двох країн для обговорення підтримки відновлення України. Офіційний Токіо очікує, що технологія із виробництва біопалива створить нову галузь в Україні, багатій на ресурси, які можна використовувати у якості палива. 

Очікується, що японські фірми погодяться надати технологію виробництва відновлюваної енергії та відповідне обладнання на японсько-українській конференції сприяння економічній реконструкції, яка відбудеться 19 лютого. У разі, якщо створення нової галузі буде успішним, це забезпечить перспективну експортну продукцію для України та потенційно допоможе збільшити надходження країни в іноземній валюті. 

До речі, раніше вже йшлося про те, що у разі, якщо українські сільгоспвиробники не зможуть експортувати зерно в умовах російської агресії, вони почнуть скорочувати його виробництво і переходити на інші види виробництва, наприклад, біопалива. Свого часу таку думку висловив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

«Якщо нашій країні цьогоріч буде задорого експортувати, виробники отримують збитки чи, не дай Боже, збанкрутують, Україна просто не буде виробляти такий великий обсяг зерна. Ми не потребуємо тих 100 млн тонн зерна, які вирощували до війни, а цілком забезпечимо себе, якщо будемо працювати учетверо менше», – сказав він.

Як прогнозує президент УЗА, в такому випадку українські сільгоспвиробники можуть сконцентруватись на чомусь іншому, наприклад, на виробництві біогазу чи якогось біопалива.

На уточнююче запитання, чи виробники вже зараз розглядають можливості «зіскочити» з зернових, Микола Горбачьов відповів: «Якщо для них буде надто дорого експортувати зерно, то вони можуть якусь люцерну вирощувати і з люцерни робити біогаз. І при цьому не знати проблем з експортом».