Європа схвалила план запуску програми Ukraine Facility

Європейська комісія схвалила план запуску програми Ukraine Facility та запропонувала Раді ЄС ухвалити документ. Наразі члени ЄС протягом місяця мають ухвалити запропоноване імплементаційне рішення. Це, як зазначили у Міністерстві економіки України, відкриє шлях для повноцінного запуску програми Ukraine Facility. Фактично, Україна вперше отримала комплексний план економічного розвитку на наступні роки.

Як зазначила перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко, цей план спрямований на створення умов для економічного розвитку та європейської інтеграції в багатьох сферах життя країни. До речі, за її словами, після затвердження імплементаційного рішення в Раді ЄС Європейська комісія також зможе надати Україні до €1,89 млрд у вигляді попереднього фінансування для Ukraine Facility. У подальшому Україна також отримуватиме регулярні виплати за виконання передбачених у плані квартальних індикаторів впродовж 4 років дії програми. У межах перехідного фінансування, передбаченого Ukraine Facility, Україна вже отримала €4,5 млрд фінансової підтримки у березні 2024 року, а наступні €1,5 млрд державний бюджет зможе отримати у квітні після підтвердження виконання індикаторів плану.

Оцінка плану з боку Єврокомісії ґрунтується на критеріях, встановлених регламентом Ukraine Facility. Враховується, що Ukraine Facility відповідає викликам, пов'язаним зі вступом України до ЄС, а також потребам у відновленні, реконструкції та модернізації. Документ визначає ключові реформи та напрями для інвестицій, які можуть сприяти сталому економічному зростанню та залученню фінансування для посилення потенціалу зростання країни в середньостроковій та довгостроковій перспективі.  

Слід додати, що, на думку експертів, потенційні втрати економіки України від посилення захисних заходів щодо експорту до ЄС можуть становити приблизно €300 млн. Як зазначила голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко в коментарі УНН, у ЄС попередньо погодили продовження призупинення ввізних мит і квот на український експорт до ЄС до 5 червня 2025 року, водночас посиливши захисні заходи для чутливих сільськогосподарських продуктів. Новий автоматичний захисний механізм зобов'яже Єврокомісію знову запровадити тарифні квоти, якщо імпорт птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду перевищить середнє арифметичне обсягів, імпортованих у другій половині 2021-го, у 2022 та 2023 роках. Одні з найбільших складнощів, з якими можемо зіткнутися, — це відсутність прогнозованості, тому що відрахунок критичного обсягу імпорту з боку ЄС починається з 1 січня 2024 року, а ще досі невідомо, який буде фінальний обсяг критичного імпорту. 

«Тобто може скластися ситуація, що до моменту, коли буде ухвалений фінальний текст регламенту, Україна вже використає значну частку цього критичного обсягу», — пояснила фахівець. 

Тому у подальшому, вважає вона, українським експортерам необхідно буде швидко ухвалювати рішення, чи продовжувати експортувати на ринок ЄС, чи шукати додаткові ринки збуту і альтернативні маршрути до інших країн. Тому що, наприклад, продукція, яка їде насипом з портів Одеси, — це одна логістична і цінова історія, а готова продукція, яка їде територією ЄС, і яка має дорожчу логістику, — це інша.

Загалом, фахівці вважають, що у новій політиці сільського господарства ЄС мають бути враховані позиції України. Як зазначив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко під час конференції Black Sea Grain 2024. За його словами, після цього Україну на шляху євроінтеграції та роботи з ЄС чекають не менш турбулентні часи. Адже незабаром відбудуться парламентські вибори до Європарламенту, призначення нового складу Єврокомісії й плюс до цього головування в Раді ЄС з липня — Угорщини, а з січня — Польщі.