Європейські фермери бояться ефективних українських фермерів - як з цим житимемо далі

Заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка вважає, що європейські фермери побоюються конкурувати з українськими фермерами, які доказали власні можливості виживання у надскладних умовах. За його словами, сільське господарство як у ЄС, так і в Україні — це не лише маленькі фермери, а й великі промислові ланцюги постачання. Ще до широкомасштабної війни Україна постійно збільшувала свою присутність на ринках ЄС, а протягом останніх двох років українські аграрії довели, що навіть в умовах війни мають що запропонувати для європейського ринку.

Як зазначив торговий представник України, на його думку, є кілька вимірів для оцінки того, що відбувається сьогодні. Україна мала доступ на ринки ЄС у межах угоди про вільну торгівлю з 2014 року, тому за 10 років у аграрній сфері утворилися багатосистемні ланцюги постачання. Українські виробники опанували певні ніші, але при цьому не витискали польських, німецьких чи французьких фермерів з їхнього ринку, а брали участь у розширенні виробництва в ЄС. Тому, впевнений Тарас Качка, українські аграрії не створюють шкоди для Європейського Союзу, але при цьому є привабливішими з погляду розвитку виробництва харчових продуктів. З цього виходить те, що є дві речі, які викликають певний страх у європейських фермерів. Першим момент — в українських аграріїв не було дотацій, тобто вони не мали такої фінансової підтримки, як фермери в ЄС. Адже саме ефективності найбільше бояться люди, залучені у європейське сільське господарство. Вони вважають, що воно не про ефективність, а про щоденне життя. А українські фермери на тлі відсутності субсидій могли вижити, роблячи ставку на ефективність. Другий момент —Україна прагне стати членом ЄС та будує політику щодо безпечності харчових продуктів, технологій на європейських правилах. Тому українська продукція не є чужою на ринку та відповідає європейським вимогам. Але, що важливо, Україна підтримує політику ЄС відносно того, що аграрна сфера — це більше, ніж бізнес. На думку урядовця, це вибудована система з фермерами, які живуть у селі.  

Загалом, варто відзначити, що у Єврокомісії визнають, що агросектор стане головною проблемою євроінтеграції України. Як раніше наголосив віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс, стратегічний вибір зроблено й майбутнє України бачать в Євросоюзі. А ситуація із забороною української агропродукції деякими країнами ЄС — це короткострокове явище, яке виникло внаслідок війни, блокування чорноморських коридорів та порушення торговельних потоків. Як зазначив європейський посадовець, він особисто не бачить серйозних проблем для євроінтеграції України, які полягають поза сільським господарством. Адже наразі доступ до ринку ЄС для всіх українських товарів повністю лібералізували й жодних проблем у будь-якому іншому секторі немає. Таким чином, єдиний сектор, де дійсно є проблеми, це сільське господарство, констатував  Валдіс Домбровскіс. З цього приводу він додав, що дискусії щодо майбутньої спільної аграрної політики в ЄС у контексті потенційного вступу України вже ведуться. Такі самі перемовини будуть і щодо інших секторів. Зокрема, до війни діяли запобіжні заходи щодо сталі, які стосувалися й України. Зараз вони до України не застосовуються, тож із металургією не має бути жодних проблем.  

Якщо абстрагуватися від наявних повідомлень та думок різного офіційного рівня, то варто відзначити, що криза українського зерна у Європейському Союзі 2023 року стала лакмусом, який показав, наскільки крихким виявився складний механізм багатостатейних угод, зокрема про вільну торгівлю. Тієї ж думки, до речі, притримується й згаданий Тарас Качка. За його словами, Україна багато років працювала над Угодою про асоціацію та вирішила безліч внутрішніх та зовнішніх проблем. Й у разі, коли якийсь національний уряд просто ігнорує загаліноєвропейські домовленості та рішення  й запроваджує власні заборони, виникає запитання до самого Європейського Союзу та його здатності вести спільну політику. Тому тепер ЄС намагається встановити запобіжники, за яких умов можливе оперативне обмеження українського імпорту. Й Україна буде обговорювати з Європарламентом формат та умови цих запобіжників. Все це є гарною можливістю пояснити на весь світ, що українські фермери в такій самій біді, як і польські, тому спільне рішення проблем має бути в площині саме спільного бачення майбутнього.