Економічне бронювання в Україні планують запустити наприкінці осені

Міністерство економіки готує механізм економічного бронювання, який планують запустити наприкінці осені, у жовтні – листопаді. За словами низки представників уряду та парламенту, одним із критеріїв бронювання буде рівень заробітних плат. Загалом наразі напрацьовується декілька моделей, але для остаточного рішення чекають позицію вищого політичного керівництва країни. Зазначимо, що додаткові надходження держбюджету від цього механізму оцінюють у 40 млрд грн на рік. Однак для запуску економічного бронювання уряду необхідно внести зміни до законодавства, які дозволять отримувати щомісячну звітність про сплачені податки із зарплат.

У свою чергу прем'єр-міністр Денис Шмигаль на форумі «Україна 2024. Незалежність» наголосив, що в країні запроваджується принцип «Воюй або працюй», що передбачає низку заходів, які виведуть ринок праці із тіні. За словами голови уряду, сьогодні є критична необхідність зібрати до бюджету додаткові кошти. Тому серед іншого пропонується збільшити внутрішні запозичення, збільшити ставки податку на доходи для банків, розширити базу для військового збору та підвищити ставки військового збору для окремих випадків. Крім того, стратегія уряду також полягає у тому, щоб повернути людей, які зможуть працювати та платити податки вдома, а також підтримувати Сили оборони. Наразі, аби фінансово підтримувати сектор безпеки і оборони, Україна повинна мати 10 млн робочих місць, тоді як, згідно з офіційними даними, їхня кількість менша за 8 млн. При цьому наразі в економіці присутня ціла низка професій, які не сплачують критично важливі для держбюджету податки.

Зазначимо, що раніше президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ексклюзивному коментарі для AgroPolit.com наголосив, що через мобілізацію в агросекторі найбільше не вистачає спеціалістів, залучених безпосередньо до збору врожаю. Загалом наразі не вистачає приблизно 3 млн робітників. Зокрема, Леонід Козаченко повідомив, що ситуація найбільш складна з трактористами, комбайнерами, агрономами. За словами фахівця, раніше в цьому сегменті теж було найбільше вакансій, але зараз показник досяг 160 вакансій на одного спеціаліста. Для порівняння, до початку повномасштабної війни ця цифра становила 14 – 16 вакансій на людину. Дефіцит зріс більш ніж в десять разів. Леонід Козаченко підрахував, що дефіцит робітників в агросекторі після початку війни досяг 3 млн людей і прийом на роботу жінок не може виправити положення. Він зауважив, що традиційно в агросекторі працювало найбільше жінок в таких сферах, як бухгалтерія, економіка, торгівля, ветеринарія. Раніше в агрономії жінки працювали в основному в садових центрах. Їх не було на традиційних фермерських господарствах і великих сільгосппідприємствах. Зараз в сільському господарстві працюють 2,8 млн. людей. Дефіцит складає – 3 млн працівників. З цієї цифри, 70% припадає на фермерів, які працюють на комбайнах, тракторах, вантажних автомобілях.