ЄС скасував пільговий торговельний режим з Україною

Починаючи з 6 червня 2025 року Європейський Союз скасував дію пільгового торгового режиму для української аграрної продукції. Але у той же час Європейська комісія затвердила нові квоти на експорт українських товарів до кінця року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Як зазначає низка засобів масової інформації, Україна зможе постачати до ЄС пшеницю та борошно (583,33 тис. тонн), кукурудзу (379,167 тис. тонн) та ячмінь (204,167 тис. тонн). Ці квоти дозволено використовувати лише протягом семи місяців року. Також встановлено обмеження на м'ясо птиці, яловичину та яйця. Також до кінця року Україна зможе експортувати майже 6 тис. тонн молока та 1,75 тис. тонн вершкового масла.  

За словами представників Єврокомісії, це рішення ухвалено в рамках пакету автономних торговельних заходів, спрямованих на підтримку українського агросектору в умовах війни. Водночас документ передбачає захисні механізми для європейських фермерів, які занепокоєні зростанням імпорту. Наразі Україна та Європейська комісія мають домовленість напрацювати впродовж червня-липня рішення щодо подальшого експорту української агропродукції на європейський ринок. Як заявив журналістам в Києві перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, якщо за цей період рішення не буде знайдено, то в серпні-вересні запропоновані квоти на агропродукцію почнуть вичерпуватися за принципом «7/1», і агроекспорт в ЄС зупиниться. При цьому він назвав «найбільш чутливими» обмеження на такі товарні позиції, як цукор, м'ясо птиці, мед, біоетанол, пшеницю, томатну пасту, соки, сухе молоко і вершкове масло – адже це ті продукти, за якими об'єктивно Україна має потенціал експорту більший, ніж квоти 2021 року. Також Тарас Висоцький порекомендував аграріям і трейдерам активно шукати альтернативні ринки для збуту агропродукції. При цьому він визнав, що ринок Європейського Союзу – це понад 500 млн споживачів, яким особливої альтернативи Україна наразі не має. Проте потрібно, за його словами, уважніше дивитися на ринки Південно-Східної Азії, Індії та Китаю, які мають зовсім інше логістичне плече, певні обмеження та принципово інші суттєві витрати.

Нагадаємо, пільговий режим, що скасовував мита, квоти та торгові обмеження для української продукції, вперше запровадили 4 червня 2022 року, після чого він двічі продовжувався — у 2023 та 2024 роках. Вперше Євросоюз застосував «екстрене гальмування» експорту українського вівсу  рік тому.  

Зазначимо, що очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун під час конгресу, організованому Польською м’ясною асоціацією наголосив на  тому, що Україна буде першою країною, яка вступить до ЄС з метою допомоги європейському агроринку. За його словами, для України ринок Євросоюзу не має особливого сенсу, адже країна виробляє товари, які мають попит на світовому ринку. Тому, впевнений він, головна роль України в майбутньому, після вступу до ЄС, полягатиме в тому, щоб бути найбільшим виробником продуктів харчування у світі. Наразі, на його думку, необхідний спільний аналіз майбутнього інтеграції з ЄС, оскільки наразі бракує будь-яких досліджень та сценаріїв цієї трансформації.