Експорт зерна з України перевищив 2 млн тонн – кому воно потрібно та що заважає його отримати

Обсяг експорту зернових та зернобобових культур з України у 2023/24 маркетинговому році станом на 28 липня склав 2,05 млн тонн, що на 46% більш за аналогічний показник минулого сезону.  Хто у ньому зацікавлений та кому заважає український експорт під час війни  – про це нижче.

Наразі відомо, що до зернового питання вже залучилися й країни Перської затоки, які виступили з єдиною позицією щодо зернової угоди. Зокрема, Генеральний секретар Ради співробітництва країн Перської затоки Джасем Альбудайві заявив, що регіон не має розбіжностей щодо зернової угоди й всі наполягають на продовженні ініціативи. За його словами, відновлення функціонування Чорноморського коридору важливе для експорту зерна, продовольства та всіх гуманітарних поставок, які сприятимуть забезпеченню продовольчої безпеки для низки країн. Додатково під час зустрічі з послом України в Саудівській Аравії Анатолієм Петренком у штаб-квартирі Генерального секретаріату в Ер-Ріяді політик озвучив позицію Ради співробітництва країн Перської затоки щодо війни Росії проти України. За словами Альбудайві, вона ґрунтується на принципах міжнародного права та збереженні міжнародного порядку, заснованого на повазі суверенітету і територіальної цілісності.  

А ось президент росії володимир путін проігнорував прохання президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана вести переговори про повернення до зернової угоди. За повідомленнями низки джерел, за останні тижні Ердоган неодноразово заявляв, що планує поговорити з путіним, щоб відновити угоду, але телефонна розмова поки що не відбулася. Наразі турецькі офіційні особи продовжують наполягати на цьому питанні через різні канали в кремлі, де відмовилися від зернової угоди після того, як Ердоган зробив ряд кроків, які показують, що його зовнішня політика начебто відвертається від росії і дивиться у бік Заходу. Так, наприклад, Ердоган розлютив росію, коли віддав Україні командирів з «Азовсталі» і не виступає проти схвалити приєднання Швеції до НАТО.

Наразі росія намагається встановити свою гегемонію у Чорному морі й перейшла від заяв до активних дій,  відкрито залякуючи цивільні судна та погрожуючи їм знищенням. Погрози від росіян лунають у відкритих каналах морського зв’язку - вони відкрито попереджають судна, котрі прямують Чорним морем, що, якщо їх навігація буде скерована до портів України, – ті будуть знищені. Зазначимо, що навігація в порти і з портів, підконтрольних Україні, нині відсутня, оскільки продовжує діяти попередження, яке проголосила росія на початку повномасштабного вторгнення. З березня 2022 року країна-терористка закрила північно-західну частину Чорного моря, проголосивши, що там проводиться контртерористична операція. Тоді понад 100 суден стали заручниками ситуації. Згодом, у межах зернової ініціативи, кораблі, на які поширювалась її дія, почали виходити з портів. Але там досі лишаються контейнеровози та катери, які не підпадають під дію угоди. При цьому лише за останні 9 днів у результаті атак рф було пошкоджено та частково знищено 26 об’єктів портової інфраструктури України та 5 цивільних суден. Також росіяни обмежують судноплавство в районі тимчасово окупованого Криму та біля територіальних вод Болгарії. Очевидною метою якого є позбавити світ українського продовольства, створивши таким чином глобальну продовольчу кризу.

Однак фахівці Інституту вивчення війни вважають, що росії навряд чи вдасться реалізувати блокаду Чорного моря. Як говориться в огляді інституту, російський Чорноморський флот збільшує військову присутність у Чорному морі, ймовірно, намагаючись створити умови для примусової зупинки та обшуку цивільних суден і посилення контролю в цьому регіоні. У Міноборони України та Великої Британії повідомили, що російські сили готують кораблі в Чорному морі для забезпечення блокади України. Однак Чорноморський флот навряд чи зможе здійснити повну блокаду України. Адже повна російська блокада України в Чорному морі означала б, що російські сили могли б відкривати вогонь по всіх суднах, які намагаються дістатися до України. росія навряд чи спробує запровадити таку повну блокаду, щоб не спровокувати військовий конфлікт з прибережними країнами Чорного моря, включаючи членів НАТО Румунію, Болгарію і Туреччину. Фахівці зазначають, що нинішня позиція росії в Чорному морі, швидше за все, свідчить про те, що вона створює умови для обшуку цивільних і комерційних суден, одночасно позиціонуючи блокаду як засіб отримання додаткових важелів впливу.

У той же час експерти вважають, що Україна може експортувати агропродукцію і без росії, адже Україна за останній рік налагодила роботу альтернативних шляхів експорту збіжжя та готова продовжувати експорт і без участі росії, зокрема суходолом та через дунайські порти, через які вже вдається відвантажувати 2,5-3 млн тонн зерна щомісяця. А запровадження додаткових заходів дозволять збільшити цей обсяг до 4-4,5 млн тонн на місяць. Крім того, тривають перемовини з Єврокомісією щодо надання знижок європейським перевізникам, які транспортують українське збіжжя до західних країн Європи. 

А ось що дії росії вже спровокували, так це зростання ціни на пшеницю на CBOT до максимуму останніх 5 місяців.  За результатами торгів 24 липня на біржі CBOT котирування пшениці за вересневим контрактом зросли на $22 за тонну в порівнянні з ціною попереднього торгового дня і сягнули $278,3 за тонну, що є максимальним показником за останні 5 місяців.

Після цього Африканський Союз, до якого входить 55 країн, закликав негайно відновити угоду за посередництва ООН, що дозволяла Україні експортувати зерно Чорним морем і яка була припинена за наказом росії. Цю заяву озвучив президент Коморських островів Азалі Ассумані, що очолює Африканський союз. Reuters, аналізуючи саміт, пише, що африканські лідери на саміті загалом тиснули на путіна, щоб той припинив війну проти України. Хоча вони і не критикували росію, їхні виступи на другий день саміту з путіним були більш узгодженими та рішучими, ніж ті, які африканські країни озвучували досі. Вони нагадали лідеру кремля про глибину занепокоєння африканців та всього світу наслідками війни, особливо зростанням цін на продовольство.