Ринок землі в Україні може відкритися для громадян країн Європейського Союзу

На третьому етапі українська земельна реформа має відкрити ринок землі для покупців з Євросоюзу. Цей етап стане завершенням земельної реформи з гармонізацією земельного законодавства України з відповідними правовими нормами ЄС.

Наразі Україна прагне отримати членство в Євросоюзі й вже у червні між Україною та ЄС можуть розпочатися переговори щодо вступу у блок. Варто пам’ятати, що взаємодія країн-членів в ЄС побудована на дотримані чотирьох свобод. Йдеться про вільний рух товарів, послуг, робочої сили та капіталу, до якого належать і землі.

Таким чином, законодавство Європейського союзу забороняє обмежувати право учасників ринку землі на рух капіталу. Але чинний Земельний кодекс України забороняє продавати землі сільськогосподарського призначення іноземцям. Тому, щоб Україна змогла отримати можливість вступу до ЄС, зазначену норму з вітчизняного законодавства необхідно прибрати. 

Варто відзначити й поточні тенденції ринку – українська земля наразі дорожчає. В Україні в першому кварталі 2024 року уклали 25,7 тис. угод купівлі-продажу ділянок сільськогосподарського призначення сукупним обсягом 58,8 тис. га, що на 7% перевищує показники четвертого кварталу 2023 року, в якому було зафіксовано рекордну кількість угод купівлі – продажу земель за весь час повномасштабної війни. За результатами перших трьох місяців року середньозважена ціна гектара сільськогосподарської землі збільшилася на 11,2%, до 42,0 тис. грн за гектар. Це вкладається у прогнози експертів, які вважали, що на другому етапі ринку земля подорожчає лише на 10 – 15%. Збільшити вартість землі можуть лише самі покупці, щоб умовити власників ділянок їх продати. Але навіть такі дії покупців значно не зможуть вплинути на бажання власників продавати землю. 

Також зазначимо, що дещо раніше Верховна Рада України прийняла в другому читання та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин». За офіційними повідомленнями, ухвалена редакція документу передбачає, зокрема, такі положення: продовження (з 2025 року до 2028 року) строку оформлення незатребуваних земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками паїв та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок. 

Наразі передбачено відновлення обов’язковості підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та продовження до 2026 року пілотного проекту із внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками. Крім того відбудеться встановлення правила, за яким, термін дії договорів оренди земельних ділянок, сформованих з невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, які перейшли до комунальної власності, припиняється через 2 роки з дня державної реєстрації права комунальної власності на них. Крім того, проектом пропонується передбачити особливості адміністративної процедури у сфері земельних відносин. 

Нагадаємо, що з 1 січня 2024 року в Україні розпочато другий етап земельної реформи. Він передбачає, зокрема, збільшення максимального розміру ділянки для купівлі зі 100 га до 10 тис. га. Крім того, купувати землю тепер зможуть не лише фізичні, а й юридичні особи. Водночас збережено вимогу про те, що купівлю земель можуть здійснювати виключно громадяни України. Раніше, наприкінці 2023 року, було зареєстровано петицію Всеукраїнської Аграрної Ради щодо відкладення до закінчення війни збільшення максимальної площі сільськогосподарських земель «в одних руках» зі 100 га до 10 тис. га. Вказана петиція набрала необхідні 25 тис. підписів для її розгляду президентом України, який дав доручення керівнику уряду розглянути це питання. Але наразі про якісь рішення КМУ з цього приводу не повідомлялося. 

Також нагадаємо, що земельна реформа містить і третій етап, який передбачає відкриття ринку для іноземних фізичних та юридичних осіб. Але рішення про це має бути затвердженим на всеукраїнському референдумі, проведення якого в умовах воєнного стану є неможливим.