Українські аграрії адаптуються до вимог Євросоюзу за 10 років

Перший заступник аграрного міністра України Тарас Висоцький вважає, що для адаптації до правил Європейського Союзу українським аграріям потрібен перехідний період в 10 років. На його думку, інтеграція України до системи Євросоюзу це не лише витрати й необхідність адаптуватися до нових вимог, так і можливості доступу до інвестицій, ринків, до спільних програм.  

Урядовець зазначає, що наразі українська сторона здебільшого фокусується на тому, який досвід в сільськогосподарській діяльності вже практикує Європейський Союз і де українським аграріям потрібно буде гармонізуватись із діючими правилами. Але унікальний опит у розмінуванні, очищенні й відновленні ґрунтів має бути окремим масштабним кейсом на рівні всього ЄС для визначення шляхів фінансування і подолання цього виклику. Що ж до інших секторів, де вже є чіткі правила гри, то, одним із найбільш дискусійних є використання пестицидів. Наразі у Міністерстві розуміють реальність того, що перелік доступних засобів захисту рослин сьогодні в Україні і в Європейському Союзі різний. Тому Україні в певний момент доведеться наближатися до уніфікованих правил Європейського Союзу. Атому має бути перехідний період, який мав би тривати хоча б 10 років і це — перша стартова точка у перемовинах з Європою. 

Якщо говорити у можливостях аграрного сектору України, то його експорт за 2024 рік склав 59% загального експорту України та коштував $24,5 млрд. У порівнянні з 2023 роком валютна виручка агросектору від експорту зросла більш ніж на $2 млрд. Але це лише другий «історичний рекорд» щодо валютної виручки - першим найкращим роком був 2021 рік, коли завдяки високому врожаю агросектор заробив $27,7 млрд. 

Якщо розглядати загальну структуру українського експорту, то в минулому році  Європейський союз залишався ключовим торгівельним партнером України. Крім того, майже 50% всього імпорту до України становлять товари з ЄС. Також у минулому році Україна оновила угоду про вільну торгівлю з Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном та Швейцарією — країнами Європейської Асоціації Вільної торгівлі. Тому цьогоріч Україна зосередиться на пошуку рішення щодо доступу на ринок ЄС для чутливих аграрних товарів (кукурудза, крупи, висівки, мед, цукор яйця і м’ясо птиці). Поза ЄС ключовим торгівельними партнерами України в експорті у 2024 році були Китай ($2,3 млрд), Туреччина ($2,1 млрд), Єгипет ($1,6 млрд) та Індія ($986 млн) з Молдовою ($935 млн).

Нагадаємо, що агросектор залишається найпотужнішою галуззю української економіки, у якій задіяно біля 17% українців та яка виробляє 19% ВВП й генерує понад 70% валютного виторгу. Тому наразі одним з найбільших викликів майбутнього року для українських аграріїв експерти вважають євроінтеграцію. Через це наразі агропромисловість потребує дотацій для конкурентоспроможності. Та й аналітики визнають, що європейські вимоги, у разі їх повного запровадження, зроблять український бізнес неконкурентноздатним в світі. При цьому, як зазначає УНІАН, європейській ринок дуже малий для вітчизняних обсягів, що стало очевидним за часів блокування українських портів російськими військовими. Через це експерти вважають, що для збереження конкурентоздатності, українські аграрії повинні отримувати дотації, на рівні розвинутих аграрних країн Європейського Союзу. При цьому Євросоюз передбачає надання дотації в Україні лише дрібним господарствам, на долю яких припадає менше 10% українських земель. Загалом у минулому році найбільш значущими для українських аграріїв були фінансові проблеми і вони можуть мати продовження у 2025 році. Наразі навіть варіанти застав вже майже вичерпані, а на аграріїв досі тиснуть збитки першого року війни. Крім того, фермери, що залишили свої господарства на окупованій території, втратили бізнес та опинилися під тиском банків через неможливість повернути кредити. Також проблем додають й високі податки. 

При всьому цьому Україна повертається до найбільших світових гравців аграрного ринку. Країна повернулася на традиційні ринки, до країн «Глобального Півдня», а також до Італії та Іспанії. Загалом питання доступу до глобальних ринків стало для України головним у 2024 році.  Крім того, значну роль у підтримці України у складні часи відіграє міжнародна допомога. Зокрема, країна отримала другий транш за програмою Ukraine Facility на сумму 4,1 мільярда євро. Ці кошти підуть на підтримку макрофінансової стабільності України та функціонування держави в період 2024—2027 років. Загалом цьогоріч за цією програмою Україна отримала 16,1 мільярда євро. Це дуже вагома допомога, адже від початку повномасштабного вторгнення росії всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони. Ці видатки займають приблизно половину бюджету. Тому усі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2024 році потреба в такому зовнішньому фінансуванні становила 38 мільярдів доларів США.