Українські аграрні підприємства нервують через новий мобілізаційний закон

Українські аграрні підприємства хвилюються за кваліфіковані кадри через те, що з 18 травня, після набрання чинності нового мобілізаційного Закону, змінилась процедура бронювання працівників, в тому числі й на агропідприємствах. Наразі забронювати працівників можна господарствам у трьох випадках - якщо підприємство має мобілізаційні завдання, якщо підприємство виробляє товари, виконує роботи чи надає послуги для забезпечення потреб ЗСУ чи інших військових формувань, або у разі, якщо підприємство має статус критично важливого.

Варто зазначити, що з прийняттям нового закону про мобілізацію, в процесі бронювання існують деякі зміни. Зокрема, раніше господарство комунікувало з ТЦК і за наявності броні особі не потрібна була явка до військкомату.  Тепер всі військовозобов'язані, навіть з актуальною бронню, протягом 60 днів зобов'язані уточнити свої дані в ТЦК, ЦНАП або ж в електронному кабінеті призовника. Щоб оновити дані в е-кабінеті, потрібно  завантажити мобільний застосунок «Резерв+», авторизуватися і заповнити необхідні дані. Е-кабінет має назву «Оберіг». У цій системі військовозобов’язані також зможуть відстежувати особисту інформацію та час її оновлення. Бронювання осіб відбуватиметься через отримання штрих-коду. Тобто після оновлення даних відомості про цю особу вносяться до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов?язаних і резервістів «Оберіг» із присвоєнням спеціального штрих-коду.

Але з нововведеннями виникає проблема, адже частина чинних бронювань працівників агросфери завершується в травні. Щоб оформити нове бронювання без оновлення даних поки неможливо. Відповідно, робота підприємств в період посівної опиняється під загрозою. 

Наразі в Українській зерновій асоціації вже наголосили, що мобілізація ключових висококваліфікованих співробітників загрожує діяльності агропідприємств, оскільки важко оперативно знайти заміну фахівцям в умовах війни, а враховуючи кадровий дефіцит, часто знайти відповідного фахівця неможливо. Але проблеми є не лише у зерновиробників. В Україні кожне друге свиногосподарство вже відчуває дефіцит кадрів, незважаючи на можливість бронювати працівників. Як повідомила президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко, дефіцитними професіями у зазначеній галузі наразі є технологи та ветеринари. Фахівець додала, що також не вистачає операторів та інших працівників, які мають виконувати повсякденну рутину роботу на господарстві. У матеріалі Delo.ua. наголошується, що Оксана Юрченко зазначила, що завжди є попит на технологів і він спостерігався і до початку повномасштабної війни рф проти України. 

Слід зазначити, що зараз в Україні продовжують працювати близько тисячі господарських підприємств. В 2023 році робота галузі стабілізувалася, однак у 2022 році скорочення сягнуло 8 — 10%, причиною чого стала окупація частини територій. Станом на зараз деякі провідні свиногосподарства повідомили, що ситуація з кадрами поки не критична, але дефіцит робітників істотно відчутний. Рятує ситуацію можливість бронювати працівників агропідприємств, хоча й з лімітом у 50% від військовозобов'язаних. Відтак, навіть враховуючи мобілізацію, залучати жінок на чоловічі професії більшості ще не доводиться. 

Додамо про ще одну незгоду - через повномасштабну війну рф проти України, вітчизняне свинарство втратило 12% поголів'я, а за останній рік внутрішній ринок недоотримав 100 тисяч тонн свинини. Експерти зазначають, що незважаючи на втрати, сектор залишається важливим для економічної активності працівників у сільській місцевості, а також для забезпечення громадян м’ясними продуктами. Аналітики вважають, що підприємці готові за необхідності нарощувати потужності виробництва. В Асоціації для підвищення ефективності свинарства в Україні пропонують використовувати контрактування. Мова йде про бізнес-відносини між відгодівельником та фермою-маточником. В рамках такої співпраці, відгодівельник отримує плату за те, що відгодовує товарне поголів'я, а замовником таких послуг виступає маточник. Він зобов’язаний забезпечувати відгодівельника ветеринарним супроводом і кормами. В асоціації зазначили, що цей підхід застосовують у більшості господарств США.

Для прикладу зазначимо, як війна вплинула на виробництво фруктів в Україні.  За час повномасштабної війни з рф, виробництво фруктів в Україні знизилося приблизно на 10%, але це не було критичним для забезпечення внутрішнього продовольчого ринку.  У 2023 році фруктова група в Україні знову була серед продукції, де збільшення цін виявилося одним із найвідчутніших (+20%), але на це вплинуло збільшення собівартості виробництва та постачання. Виробництво плодово-ягідної продукції в Україні у 2023 році становило 1996 тисяч тонн, не змінившись порівняно з попереднім роком. Аналітики зазначили, що у розрізі товарних груп спостерігалося незначне збільшення за насіннячковими, деяке зниження за кісточковими, тоді як для ягід та горіхів змін фактично не відбулося. 

У зв’язку з темою матеріалу нагадаємо, що в Україні змінили порядок бронювання військовозобов’язаних. Зміни стосуються погодження розроблених органами державної влади, іншими державними органами списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання; подання погоджених списків до Міністерства економіки для прийняття відповідного рішення; доведення рішення Мінекономіки щодо бронювання військовозобов’язаних до відома територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Наразі в Україні підприємства мають відповідати трьом критеріям, щоб отримати право на економічне бронювання співробітників. Як заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, членами Клубу білого бізнесу можуть стати великі, середні та маленькі підприємства, які мають не менше податкове навантаження, ніж середнє по галузі, сплачують не меншу зарплату, ніж середня по галузі в визначеному регіоні, а також не мають податкового боргу та правопорушень. Для підприємств, які не входять до Клубу білого бізнесу, нічого не змінюється. Гетьманцев зазначив, що розглядається можливість надати право на бронювання працівників членам Клубу білого бізнесу.