Український аграрний сектор готується до змін – вітчизняне зерно отримає новий цифровий паспорт

Український аграрний сектор готується до значних змін, оскільки вже 11 листопада вступає в дію нове програмне забезпечення для ведення обліку зерна. Воно замінить попередню систему GrainData й відтепер всі операції зі зберігання та обробки зерна будуть фіксуватися в єдиному електронному реєстрі. Цей реєстр має підвищити прозорість та ефективність зернового ринку, оскільки дасть можливість точніше відстежувати обсяги виробленого та збереженого зерна, контролювати його якість та запобігати шахрайству. Більш того, ця система сприятиме більш активній та безперешкодній інтеграції українського аграрного сектору у світові ланцюги постачання зернових.

Але впровадження нової системи потребує певних підготовчих заходів й наразі український уряд рекомендує всім елеваторам вже до 9 листопада пройти реєстрацію в новому реєстрі, ознайомитися з процедурами роботи та перевірити правильність введених власних даних. Адже кожна операція зі зерном буде зафіксована в електронному вигляді. Це забезпечить прозорість усіх процесів, а автоматизація обліку дозволить скоротити час на виконання операцій та зменшити кількість помилок. 

Щодо взаємовідносин українського аграрного сектору та світової системи постачання зернових, то, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на 21 жовтня Україна експортувала 12,04 мільйони тонн зернових і зернобобових культур. Тільки за жовтень цього року було відвантажено 2,57 мільйони тонн зернових. Найбільший обсяг експорту припадає на пшеницю – 7,228 мільйони тонн з початку сезону. Також значні обсяги експортуються ячменю (1,673 млн тонн) та кукурудзи (3,844 млн тонн). Фактично, під час війни українські аграрії продовжують забезпечувати продовольчу безпеку не тільки своєї країни, але й багатьох інших держав. А ось у Європейському Союзі тривають жорсткі дебати щодо імпорту українського зерна. Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія та Іспанія виступають за повну заборону на імпорт української аграрної продукції, але Єврокомісія займає більш обережну позицію. Адже дешеве українське зерно є важливим елементом у стримуванні зростання цін на хліб та інші продукти харчування в Європі. А повна заборона українського зерна призведе до різкого зростання цін на продовольчі товари. Й ось такий розвиток подій може спровокувати соціальну напругу та невдоволення громадян. Фактично, Єврокомісія має заспокоїти фермерів країн-членів, які страждають від конкуренції з боку українських виробників, та водночас забезпечити доступність продуктів харчування для європейських споживачів. 

Але питання вартості українського зерна – це також окрема історія. Адже поновлення російських атак на українські порти призвело до значного подорожчання зерна на світових ринках. Це вимушено визнав помічник Генерального секретаря ООН Мирослав Єнча. Під час засідання Ради Безпеки ООН він констатував той факт, що лише поточної осені, після відновлення російських обстрілів, було пошкоджено шість цивільних суден та зернова інфраструктура в українських портах. Все це призвело до того, що ціни на пшеницю за два місяці зросли більш ніж на 6%. Тому в ООН вже офіційно наголошують, що безпека та стабільність експорту українського зерна через Чорне море є критично важливими для глобальної продовольчої безпеки. А ось атаки росії на порти підривають економіку України та ще й загрожують спричинити нову світову продовольчу кризу.  Зазначимо, що російські військові цілеспрямовано атакують портову інфраструктуру півдня України. За останні три місяці російські війська здійснили майже 60 атак на порти, цивільні судна та зерносховища. Внаслідок цих обстрілів пошкоджено або повністю знищено близько 300 об’єктів портової інфраструктури, 177 одиниць транспортних засобів та 22 цивільних судна. Крім того, постраждали 79 мирних жителів, серед яких працівники портів, логістичних компаній та екіпажі суден.