Український морський коридор годує світ попри атаки росії

106 мільйонів тонн вантажів, з яких майже 70 мільйонів тонн становить зерно, пройшли українським морським коридором з моменту його запуску. Відповідну статистику навели у Міністерстві розвитку громад та територій України. З цього приводу віце-прем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба зазначив, що завдяки роботі коридору 4 тисячі суден доставили українську агропродукцію до країн Африки, Азії та Європи попри те, що Росія продовжує обстріли портової інфраструктури.  

Зокрема,1 березня ворог завдав чергового ракетного удару по порту Одеси, внаслідок чого постраждали двоє цивільних працівників. Того дня під удар потрапили два цивільних судна. Пошкоджено суховантаж "SUPER SARKAS" під прапором Сьєрра-Леоне, який перевозив понад 21 тисячу тонн кукурудзи та сої для експорту, а також контейнеровоз "MSC LEVANTE F" під прапором Панами, що належить одній із провідних європейських компаній. Загалом вже 29 цивільних суден, які постраждали від російських атак.

Варто зазначити, що на ринку морських перевезень України відбулося підвищення ставок фрахту суден для експорту зерна. Як повідомляє Українська зернова асоціація (УЗА), ініціатива перейшла на бік судновласників ще наприкінці лютого, що призвело до зростання тарифів попри відсутність значного збільшення заявок на перевезення та обмежену активність із фіксування флоту. Експерти ринку прогнозують, що у разі подальшого зростання вартості морських перевезень українським експортерам доведеться адаптувати свої стратегії логістики, щоб уникнути додаткових витрат.

А говорячи про глобальний ринок зернових культур слід пам'ятати, що наразі світові показники врожаю зернових (пшениця та грубі зернові) у 2024-25 МР були скориговані в бік зниження на 3 мільйони тонн порівняно з попереднім звітом січня. Очікується, що загальний обсяг складе 2,301 мільярда тонн, що трохи не дотягує до рекордних 2,309 мільярда тонн минулого сезону. Основною причиною перегляду прогнозів стало погіршення перспектив врожаю кукурудзи у Південній Америці, а також скорочення виробництва сорго. Споживання зернових, за прогнозами, зросте до рекордних 2,334 мільярда тонн, хоча цей показник трохи зменшили порівняно з попереднім прогнозом. Кінцеві запаси зернових оцінюють у 576 мільйонів тонн, що на 5% менше, ніж у попередньому році, та є найнижчим рівнем за останнє десятиліття.

При цьому світова торгівля зерновими, за прогнозами, скоротиться на 1 мільйон тонн у порівнянні з минулим місяцем. Основний вплив на цей показник мало зниження імпортного попиту на сорго та пшеницю в Китаї. Щодо ринку пшениці, очікується, що світове виробництво у 2024-25 МР становитиме 797 мільйонів тонн, а споживання — 806 мільйонів тонн. Ці показники майже не змінилися порівняно з попереднім прогнозом. Однак міжнародна торгівля пшеницею, за оцінками, зменшиться на 8% і складе 197 мільйонів тонн.

На тлі цього Україна продовжує нарощувати агроекспорт. Станом на 3 березня Україна з початку 2024/25 маректингового року експортувала 29,202 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 84 тис. тонн було відвантажено поточного місяця. З цього приводу у прес-службі Мінагрополітики з посиланням на оперативні дані Державної митної служби України зазначили, що з початку сезону було експортовано 12,014 млн тонн пшениці,  2,126 млн тонн ячменю та 14,62 млн тонн кукурудзи. Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 26 лютого оцінюється в 47,8 тис. тонн (у лютому – 4,2 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 44,1 тис. тонн (3,9 тис. тонн).