Уряд та аграрії шукають нові ринки для вітчизняного виробника

У поточний час одним з важливих пріоритетів роботи Міністерства аграрної політики є відкриття нових ринків для вітчизняної аграрної продукції. Наразі, як зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в інтерв’ю «Українському радіо», вітчизняний аграрний експорт вже знаходиться на довоєнному рівні. Й це - незважаючи на втрату орних земель та заміновані поля на прифронтових територіях. Така ситуація свідчить про потужність українського АПК і необхідність пошуку нових ринків для збуту продукції. Фактично навіть під час широкомасштабної війни Україна не втратила в вартісному показнику й, в середньому, щороку валютна виручка від агроекспорту складає $22 млрд.

Тому уряд наразі зараз активно працює з аграрними асоціаціями, аби вийти на нові ринки. Наприклад, сьогодні вже відомо про зацікавленість від Малайзії, Індонезії й Бангладеш. Але важливо, щоб бізнес через профільні асоціації говорив про ті напрямки, які вони бачать як перспективу нових ринків. Адже будь-який ринок треба завойовувати й це складова державної політики  - продавати свою продукцію на зовнішні ринки. Тому вона має бути високоякісна, відповідати найвимогливішим нормам.  

Зокрема, у якості прикладу, можна зазначити, що наразі Україна активно працює над розширенням номенклатури експорту вітчизняної продукції рослинного та тваринного походження до Китаю. Питання стосується гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці та водних продуктів дикого вилову.

Варто зазначити, що переробна галузь та її експортний потенціал наразі є дуже важливими для формування стійкості та адаптивності української економіки в умовах війни та для залучення інвестицій для повоєнного відновлення. Якщо аналізувати експорт сировини з України, то якраз аграрна сировина займає одне з провідних місць й наразі мета України полягає у тому, щоб у найближчій перспективі весь цей обсяг перероблявся вітчизняними підприємствами. А на імпортне постачання має йти не сировину, а вже якісна продукція з доданою вартістю. Це дасть змогу підвищити вартість експорту агросектору від 3 до 10 разів, залежно від категорії продукції й від цього виграє і держава, і виробники. В уряді з цього приводу вважають, що за агропереробкою майбутнє і великі інвестиції - хто з підприємців зараз встигне ввійти в процес, враховуючи вступ у ЄС, той матиме велику перевагу у подальшому. Вже відомо, що протягом найближчих 5 років Державна продовольчо-споживча служба планує відкрити ще 240 нових ринків для української агропродукції. Адже станом на сьогодні Україна має право доступу на експорт продукції за 340 торговельними напрямками аграрної продукції. Наразі українська сторона працює з понад 60-ма країнами з продукції рослинного та тваринного походження. Паралельно триває процес інтеграції України до ЄС й якщо брати главу 12 про продовольчу безпеку, ветеринарну та фітосанітарну політику, то лише вона становить 19% від обсягу вимог, які загалом стоять перед Україною.   А імплементація вимог ЄС для України є одним із пріоритетів. Однак при цьому для країни та виробників важливо відстоювати інтереси українського бізнесу. Адже з початку року, за попередніми даними, експорт товарів сягнув майже $34,6 млрд й це дуже суттевий обсяг прибутку для країни під час війни. Найбільше українські виробники експортували товарів до Польщі, Німеччини, Іспанії, Італії та Туреччини. Лише у жовтні до країн ЄС Україна експортувала товарів на $2,38 млрд (на 15,8% більше, ніж у вересні). Крім того, якщо згадати про аграрне виробництво, то лише за жовтень цього року було відвантажено 2,57 мільйони тонн зернових.  

Фактично, Україні у 2025 році необхідно забезпечити безквотний та безмитний експорт аграрної продукції до країн Євросоюзу. Адже наразі українські перевізники не мають потребувати жодних ліцензій на вантажні перевезення до ЄС. Тому це є пріоритетною для вирішення проблемою. В уряді України з цього приводу зазначили, що в результаті досягнутих домовленостей з Євросоюзом вдалося вирішити низку логістичних проблем, зокрема відновлено морські та дунайські транспортні коридори, що сприяють безперешкодному переміщенню вантажів.